На готовій прикрасі ставиться спеціальне клеймо, за яким можна визначити, яку частину сплаву складає дорогоцінний метал. Таке клеймо ставиться Державною інспекцією пробірного нагляду на всі без винятку вироби, що надходять у продаж. Якщо проба відсутня – значить куплене вами прикраса – “ліва”, нелегально ввезена і невідомої якості.

Українські проби: золото, срібло,платина,паладій

Всі ювелірні вироби з дорогоцінних металів, призначені для продажу, повинні відповідати одній з діючих в Україні проб і мати клеймо.
В Україні діють такі проби ювелірних виробів:
• для золота – 375, 500, 585, 750
• для срібла – 800, 830, 875, 925, 960
• для платини – 950
• для паладію – 500, 850

У США, Великобританії і Швейцарії прийнята т. зв. каратна система, за якою 1000-на проба благородного металу відповідає 24 умовним одиницям.
Карат – одиниця маси дорогоцінних каменів, рівна 200 мг. За цією системою метрична проба зі значенням 1000 відповідає 24 каратам. Українській пробі 750 відповідає 18 – каратна, 583 відповідає 14 – каратна, 500 відповідає 8 – каратна.
З чистих благородних металів ювелірні вироби, як правило, не виготовляються. Для додання їм необхідних механічних властивостей і кольору в них вводять добавки кольорових металів, отримуючи сплави, наприклад, золота з сріблом і міддю, іноді з паладієм, кадмієм, нікелем і цинком; срібла і платини – з міддю; паладію – з сріблом і нікелем. Вміст дорогоцінного металу в сплаві й визначає його пробу. Проба сплавів благородних металів, з яких дозволяється виготовляти ювелірні та інші вироби, встановлюється законодавчим шляхом і гарантується державою, для чого вироби обов’язково проходять пробірний контроль і на них накладаються відбитки пробірних клейм, цифри яких визначають пробу. Для таврування виробу в різних країнах застосовуються пробірні клейма різноманітних форм і малюнків. 

Найпоширеніша в СРСР 583 проба золота

Найбільш поширений сплав золота 585-ї проби; сплави цієї проби можуть бути різних кольорів залежно від кількісного співвідношення кольорових   металів, що  містяться в них. Наприклад, якщо в сплаві золота 585-ї проби (58,5% золота) міститься приблизно срібла 36%, а міді 5,7%, сплав набуває зелений відтінок; при 18,3% срібла і 23,4% міді – рожевий; при 8,3% срібла і 33,4% міді – червонуватий. Для виготовлення прикрас з діамантами широко використовують т.зв. біле золото, яке містить: у сплаві золота 583-ї проби – срібла 23,7 – 28,7%, паладію 13,0 – 18% або нікелю 17%, цинку 8,7%, міді 16%; в сплаві золота 750 -ї проби – срібла 7,0 – 15,0%, паладію до 14%, нікелю до 4%, цинку до 2,4%, або нікелю 7,5 – 16,5%, цинку 2,0 – 5,0 %, міді до 15%. Сплави золота 958-ї проби неміцні і тому використовуються в обмеженій кількості!
Сплав золота 375-ї проби містить: золота 37,5%, срібла 10,0%, міді 48,7%, паладію 3,8%.

Найбільш поширений сплав срібла 875 проби. Його використовують для виготовлення прикрас і предметів сервіровки столу. Сплав 916 проби використовують для виробництва предметів сервіровки столу з покриттям емаллю; сплав 960-ої проби – для виготовлення філігранних виробів. Сплави платини і паладію застосовуються в ювелірній справі в незначних кількостях. Срібні і латунні вироби для захисту від швидко наступаючого окислення і поліпшення декоративних властивостей покривають електролітичним способом тонким шаром золота 999-ї проби (позолочення) або срібла 999-ї проби (посріблення).

До 1927 року  існувала т. зв. Золотникова система позначення проби (на основі російського фунта, що містить 96 золотників), за якою проба виражалася ваговою кількістю благородного металу в 96 одиницях сплаву.

На виробах українського виробництва обов’язково повинен бути відбиток пробірного клейма держінспекції та відбиток іменника виробника. Іменник – відтиск виробника. Перша цифра показує рік таврування, наступна за нею буква – шифр держінспекції, далі букви вказують шифр виробника.